The Playground – четвертий альбом квінтету. Це еклектичний та концептуальний альбом, що поєднує в собі елементи класичної музики, джазу, техно, трепу та IDM. Назва відсилає до понад двох мільйонів українських дітей, які змушені дорослішати без батьків через російську агресію, втрачаючи дитинство, засоби для існування, а часто і домівку та рідних.

Кожен із шести треків альбому відповідає рядку у абсурдистської дитячої лічилці. Усі композиції написані Олексієм Бадіним та колишнім учасником DZ’OB Максимом Андрухом. Усі діти народжуються рівними, чистими та добрими, але гра, що починається на майданчику, роздає різні ролі. Комусь дістається лиходій, який забирає життя мільйонів, а комусь – роль борця зі злом. Граючи ці ролі, діти так часто втілюють їх у життя. Все починається на дитячому майданчику.

Тема дитячого майданчика відображена і на обкладинці альбому. На ній зображений гобелен української художниці Марії Мудрак, що показує хлопчика, який бомбардує майданчик паперовим літачком на тлі вибухів. Цей гобелен був створений спеціально для цього альбому.

Ще однією наскрізною темою альбому є історія та її повторюваність. DZ’OB використовує короткі фрагменти музики з нової адаптації німого документального фільму «Нариси радянського міста» (1929) – радянської пропагандистської стрічки, знятої в Харкові незадовго до Голодомору. Хоча це передусім пропаганда, фільм також є історичним документом, що демонструє незмінність методів диктатур та імперій протягом століть. DZ’OB інтегрує ці фрагменти у свої композиції, створюючи щось унікальне.