
Артист
NAZVA
Кількість носіїв
1
Жанри
Видавець
Штрих-код
4820277330794
A1.    де твій дім?
A2.    ПОЧАТОК
A3.    НАРЕЧЕНИЙ
A4.    які улюблені місця?
A5.    МОРЕ
A6.    КОХАНИЙ
A7.    хто в тебе там?
A8.    ЗОРЯ
B1.    яке дитинство?
B2.    ЩАСТЯ
B3.    НА КРАЮ СВІТІВ
B4.    чи повернешся колись?
B5.    ЧУЖІЮ Я
B6.    на подумати
B7.    ЄРЕМІЯ ПЛАКАВ (наживо)
«Паросток» — третій альбом львівського гурту NAZVA і одна з тих робіт, де окремі пісні поступово складаються у цілісну історію. Це документально-рефлексійний альбом про дім, походження, дитинство, пам'ять і відчуття віддалення від місця, з якого ти виріс.
Між музичними композиціями тут звучать голоси реальних людей, які відповідають на прості, але дуже особисті запитання: де твій дім, які там улюблені місця, хто на тебе чекає, яким було твоє дитинство і чи повернешся ти колись? Для цих фрагментів Павло Гоц працював із десятками голосових повідомлень, перетворивши приватні спогади різних людей на частину спільної історії альбому.
Саме відчуття дому в «Паростку» поступово розкривається через речі, з яких формується людина. NAZVA звертаються до української народної пісні, поезії Тараса Шевченка, Івана Франка, Григорія Сковороди та Грицька Чубая, вплітають у власну музику мотиви Шуберта й Бетховена та повертаються до особистої творчої історії самих учасників гурту. Так, мелодію до «МОРЯ» Павло Гоц написав ще приблизно у 14 років, а «НАРЕЧЕНІЙ» виросла з однієї з перших спільних музичних робіт Гоца та Ярослава Яровенка — ще до появи NAZVA.
Однією з центральних композицій стала записана разом із BRYKULETS пісня «ЧУЖІЮ Я». Саме вона багато в чому окреслила тему майбутнього альбому. «Чужіти» тут — поступово ставати чужим у місці, де колись був своїм: через відстань, війну, вимушений переїзд, час або просто зміни, після яких повернутися до колишнього дому таким самим уже неможливо.
Тому назва «Паросток» працює як головна метафора всього альбому. Людина проростає з певного ґрунту — родини, міста, мови, музики, книжок, випадкових дитячих спогадів. Потім вона росте, змінюється, може опинитися далеко від цього ґрунту, але все одно несе його частину із собою.
Цю ідею продовжили і у фізичному оформленні видання. Лицьова сторона конверта майже повністю біла: внизу розміщено невеликий зелений паросток, а над ним ледь помітним прозорим об’ємним лаком нанесено велике дерево. Такий візуальний прийом напряму відсилає до назви альбому й теми росту, закладеної в його зміст.
Ще одна особливість видання — OBI-стрічка, виготовлена з паперу, що проростає. У контексті «Паростка» це виглядає не як випадкова декоративна деталь, а як цілком логічне продовження загальної концепції релізу, побудованої навколо образів коріння, розвитку й зв’язку з ґрунтом.